Воднева енергетика

Отримання водню

Відновлювана енергетика

Альтернативна енергетика

( UA ) Спосіб отримання водню, енергоустановка на основі генератору водню – теплового ( енергетичного ) насосу та його застосування.

( RU ) Способ получения водорода, энергоустановка на основе генератора водорода – теплового ( энергетического ) насоса и его применение.

( EN ) PROCESS FOR PRODUCING HYDROGEN AND POWER SUPPLY APPARATUS ON THE BASIS THEREOF

І коли ви зрубаєте останне дерево, спіймаєте останню рибину,
вип'єте останню краплину води,- ви нарешті зрозумієте, що золото їсти не можна.
стародавне індіанське пророцтво.

Нафта не паливо,- топити можна й ассігнаціями.
Д. І. Менделеєв

Обтяження людини тяжкою безглуздою працею
і закриття шляху до істинного знання є найтяжчим злочином.
Ф. Ніцше

Реферат

Винахід відноситься до способів одержання водню і його використання в стаціонарних та мобільних енергоустановках. Технічним результатом винаходу є зниження витрат на виробництво водню і зниження шкідливих викидів. Згідно винаходу, водень отримують при електролізі, внаслідок обертання робочої речовини в нерухомій робочій камері, поділу робочої речовини на збагачену аніонами і катіонами, і далі в розрядних камерах. Робоча камера розміщена в ортогональних електричному і магнітному полях, при цьому магнітне поле спрямоване паралельно осі обертання, а електричне поле спрямоване радіально від периферії до центру робочої камери. Перенос енергії виконується не тільки в результаті фізичних процесів скраплення-випаровування робочої речовини, як в традиційних компресійних теплових насосах, а й в процесі протікання хімічних реакцій: ендотермічної - електролізу води ( робочої речовини - електроліту ), та екзотермічної - окислення водню киснем, що є складовими води. Необхідна для протікання ендотермічної реакції електролізу енергія отримується за рахунок утилізації відходів теплової енергії промислових виробництв, або за рахунок охолодження навколишнього середовища. Спосіб отримання водню може бути використаний в енергетиці, в енергоустановках на транспортних засобах з ДВЗ, ПГТУ та ін, таких, як наземний транспорт, водні і повітряні транспортні засоби, а також для енергозабезпечення будівель і споруд. Очікувана вартість водню - 1,8$/кг ( 162$/1000м³ ).

Опис

Будь-який вид високопотенційної енергії,- механічної, електричної, тощо, отримують за рахунок градієнтів температур, тисків, концентрацій, що, звичайно, виникають при згоранні одного з викопних джерел енергії - вугілля, нафти, газу, або ядерного палива, що звичайно заслуговують більш достойного застосування, ніж просто спалювання. В процесі перетворення енергії фактичний вміст енергії у фізичному сенсі не змінюється, згідно закону збереження енергії ( 1ЗТД ), проте коли вона перетворюється, наприклад на тепло, вона стає менш корисною для суспільства, і кажуть, що енергія була використана, згідно закону зростання ентропії S ( 2ЗТД ). Так, викристана, але не зникла,- на що далі вона працює - на глобальні катаклізми, чи глобальне потепління? Чи можемо її утилізувати, або реанімувати?

Існує ряд проектів в галузі відновлюваної енергетики, наприклад, ГЕС, енергоустановки, що використовують осмос ( градієнт концентрацій ), геотермальні джерела, енергію сонця, вітру, хвиль, приливів, тощо. Справа в тому, що термодинаміка розглядає навколишнє середовище як єдине рівноважне ціле, без урахування наявних у ній перепадів або градієнтів температури. У цьому випадку навколишнє середовище є лише приймачем тепла, і його використання в якості джерела енергії в циклічних машинах ( тобто закритих системах, що не обмінюються речовиною з навколишнім середовищем ) означало б створення "монотермічного" двигуна, який міг би використовувати практично невичерпні запаси тепла, наприклад, світового океану. [ 20 ] . Один з таких проектів - програма використання теплової енергії океану - проект OTEC – Ocean Thermal Energy Conversion, що дозволяє отримувати енергію за рахунок різниці температур між вехніми теплими і нижніми холодними шарами води океану, [ 1 ] . Теоретичний ККД ( n_HE ) установок OTEC

n_HE = ΔQ / Q_H = ΔT / T_H = ( T_H - T_L ) / T_H = 1 - T_L / T_H ( 1 )

де T_H , T_L - відповідно, температура нагрівача і холодильника,- вища і нижча температура робочої речовини, що використовується в енергоустановці, за шкалою Кельвіна ( °K ). В екваторіальних широтах світового океану з перепадом температур між верхніми теплими +25 °C і нижніми холодними шарами води +5 °C ( 298 °K - 278 °K ), теоретичний ККД не перевищує - n_HE ~ 6,7%, а в полярних широтах з перепадом температур між верхніми шарами води +5 °C і повітрям -25 °C ( 278 °K - 248 °K ) - n_HE ~ 10,8%. Проект OTEC в технологічному процесі виробництва енергії, передбачає також отримання опрісненої води. Крім того, існує ряд проблем, що потребують додаткових витрат енергії ( і, відповідно, знижують ККД ) - боротьба з біологічним обростанням підводних частин в екваторіальних широтах, чи утворенням криги на конденсаторі і випаровувачі в полярних широтах, тощо, тому установки по проекту OTEC переважно експериментальні, ніж промислові,- більша частина отриманої енергії витрачається самою установкою на власні потреби.

Перспективність водню як енергоносія, с точки зору запасів ( поширеності в природі ), відновлюваності, енергоємності, екологічної безпеки, переваг при транспортуванні та зберіганні, тощо - очевидні [ 8, 19 ]. Крім енергетики і транспорту водень також широко використовується як сировина ( речовина ) в металургії, хімічній, харчовій промисловості, тощо. Недоліком водню є значні енерговитрати на його отримання і, як наслідок,- вісока вартість. Але тенденція до стрімкого підвищення цін на традиційні викопні, невідновлювані енергоносії ( вугілля, нафту, газ, ядерне паливо ) робить його конкурентноспроможним. "Хто промиватиме пісок, поки можна збирати самородки?" Але дедалі поширюються програми енергозбереження, економії енергоресурсів - виявляється, що "заощаджений пфенінг нічим не відрізняеться від заробленого".

Викопні, вичерпні, високопотенційні джерела енергії - природний газ - метан, нафту, вугілля ( розвідані запаси яких обмежені, і складають 40-80 років за різними оцінками ) звичайно використовують при традиційних способах отримання водню, наприклад, методом конверсії,- який дає, крім того, вуглекислий газ на виході, що потребує додаткових енерговитрат на його утилізацію.

Іншим способом отримання водню є електроліз. Вартість водню, отриманого електролізом, співмірна з вартістю електроенергії, використаної на його отримання. Проте і цей спосіб також не вільний від недоліків,- відходи у вигляді вуглекислого газу, або ядерних відходів утворюються ще на етапі виробництва електроенергії. Наприклад в атомній енергетиці - надлишки електроенергії АЕС під час провалів енергоспоживання використовують на отримання водню електролізом. Хоча електролізний водень значно дорожчий за конверсійний, проте дозволяє не знижувати потужності ядерних реакторів на цей період, що підвищує безпеку експлуатації АЕС. Накопичений водень витрачається в періоди піків енергоспоживання і виконує функцію акумулятора енергії.

Паровий електроліз — це різновид звичайного електролізу. Частина енергії, необхідної для розщеплення води, в цьому випадку постачається у вигляді високотемпературної теплоти нагрітої пари ( до 900 °С ), що робить процес ефективнішим за рахунок зниження перенапруги.

Фотоліз – водень може утворюватись при поглинанні молекулами води енергії 237 - 285,57 кДж/моль ( 2,46 еВ ) в ультрафіолетовій ділянці спектру. Розроблені катализатори, що дозволяють молекулам води поглинати світло у видимій ділянці і розпадатись.

Термоліз води - при нагріванні вище 2500 °С вода розкладається на водень та кисень. Проблема полягає в тому, щоб перешкодити рекомбінації водню і кисню.

Відомі природні процеси фотосинтезу органічних сполук – сахарів і крохмалу з вуглекислого газу та води з виділинням кисню в зернах хлорофілу під дією випромінення сонця [ 21 ] . Енергія, що отримує людство при спалюванні викопного палива ( вугілля, нафти, природного газу, торфу ) також накопичена в процесі фотосинтезу. В кінці 90–х років ХХ століття було показано, що в водорослях Chlamydomonas reinhardtii в умовах нестачі сірки біохімічний процес виробництва кисню, тобто нормальний фотосинтез переключається на виробництво водню [ 22 ] .

Пропонується спосіб отримання водню, та генератор водню-тепловий насос, що його реализує, який дозволяє знизити енерговитрати на отримання водню і, як наслідок,- його вартість, прискорити перехід до водневої енергетики, водневої економіки, знизити шкідливі викиди, поліпшити екологію.

Пропонований спосіб отримання водню дозволяє використовувати низькопотенційну теплову енергію навколишнього середовища, утилізувати відходи теплової енергії промислових виробництв - тобто використовувати дарову енергію. Побічним ефектом способу є виробництво холоду.

Теоретично, джерелом теплової енергії є будь-яке тіло з температурою вище абсолютного нуля T > 0 °K ( Т > -273,15 °C ), практично - тіло, температуру якого можна понизити на кілька градусів, без шкоди навколишньому середовищу, затративши на це певну енергію. Їх співвідношення - отриманої до витраченої енергії називають коефіцієнтом перетворення теплоти ( KT ), або coefficient of performance ( COP ), величина якого для сучасних теплових насосів, наприклад парокомпресійних, складає KT~3-6 і залежить від співвідношення температур, згідно циклу Карно

KT = T_H / ( T_H - T_L ) = T_H / ΔT ( 2 )

де T_H , T_L - відповідно вища і нижча температура робочої речовини теплового насосу - нагрівача і холодильника ( конденсації і випаровування для парокомпресійного теплового насосу ).

В природі середовищем ( тепловим резервуаром ), що можє бути донором теплової енергії є ґрунт, вода ( вода океанів, морів, річок, озер, водойм, теплі течії, термальні джерела ), повітря, енергія Сонця що досягає поверхні землі,- яка, по суті, є універсальним джерелом енергії,- тобто забезпечує енергією інші джерела. Сонячну енергію використовують як безпосередньо - СЕС, сонячні коллектори, фотовольтаїка, так і її запаси - енергія вітру, хвиль, течії води в ріках, тепло поверхневого шару земної кулі, води, повітря, а також довготривалі запаси - родовища викопних енергоносіїв - природний газ, нафта, вугілля, торф, т.і., темпи споживання яких невпинно зростають. Але те що завдяки фотосинтезу, природа накопичувала мільйонами років,- людство спалює за роки, не турбуючись ні про екологічні наслідки, ні про своє майбутнє.

Донорами теплової енергії є також промислові підприємства ( ТЕС, АЕС, нафтопереробні, хімічні, металургійні заводи, тощо ), для яких низькопотенційна теплова енергія є відходом технологічного циклу основного виробництва,- так звані вторинні енергоресурси ( ВЕР ), що донедавна були лише тепловими забруднювачами біосфери. Більше 60% енергії палива викидається в атмосферу при виробництві енергії, а якщо враховувати витрати при її транспортуванні і використанні, то корисно використовується <20% енергії палива,- решта йде на опалення атмосфери.

Розглянемо тепловий насос ( HP – Heat Pump ) і тепловий двигун ( HE – Heat Engine ).

Згідно законів термодинаміки ( 1ЗТД, 2ЗТД ), HP, споживаючи на вході енергію W, механічну, чи електричну, на виході забезпечує різницю температур ΔT = T_H - T_L між двома тепловими резервуарами, нагрівчем і холодильником ( конденсатором і випаровувачем у випадку парокомпресійного HP ), переносячи теплову енергію Q_H = Q_L + W . Причому навколишне середовище може виконувати функцію чи одного, чи іншого теплового резервуара, в залежності від того це холодильник, кондиціонер, чи тепловий насос. HE, в свою чергу, виробляючи енергію W, механічну, чи електричну, повинен мати на вході різницю температур ΔT між двома тепловими резервуарами, з температурами T_H і T_L. Частіше в якості другого виступає навколишне середовище, а різницю температур забезпечує реакція "згорання" одного з видів палива,- хімічного ( органічного - вугілля, нафта, газ, тощо ), чи ядерного, за рахунок своєї внутрішньої ( акумульованої ) енергії, хоча може використовуватись і безпосередньо сонячна енергія, концентрована - в СЕС, чи не концентрована - фотовольтіїка. Деякі теплові машини можуть виконувати обидві функції - бути оберненими, наприклад двигун Стирлінга може виконувати функцю або HP, або HE. Дискусії про те, чи можна вважати фотовольтаїку, паливні елементи ( FC – Fuel Cell ), електролизери, тощо, тепловими машинами, чи це так звані монотермічні машини ( заборона В. Томсона, М. Планка - "У природі неможливий процес, повний ефект якого полягав би в охолодженні теплового резервуара і в еквівалентній механічній роботі" ), і чи підпорядковуються вони 2ЗТД, присвячено ряд робіт [ 5, 17, 18 ] , а тому вони виходять за рамки обговорення на даному сайті. Нижче висунуто ряд питань з цього приводу.

Фіг. 1. Термодинамічні цикли теплового насосу і теплового двигуна

Тепловий двигун характеризується ККД – n_HE.

n_HE = W / ( Q_H – Q_L )

Тепловий насос – коефіцієнтом перетворення теплоти ( KT ), або coefficient of performance ( COP )

KT = ( Q_H – Q_L ) / W

Об'єднаймо HP і HE в систему HP-HE так, що частина енергії HE - W₁ = k * W, механічної чи електричної, витрачається на привід HP, який, у свою чергу, забезпечує HE тепловою енергією, утилізованої з навколишнього середовища. Розглянемо баланс енергій в системі HP-HE.

Фіг. 2. Термодинамічний цикл теплового ( енергетичного ) насосу на генераторі водню в системі HP–HE.

На фіг. 2 показано, що

W₁ + W₂ = k * W + ( 1 – k ) * W = W

n_HE = ( W₁ + W₂ ) / ( Q_H – Q_EX ) = W / ( Q_H – Q_EX ) – для HE

KT = ( Q_H – Q_L ) / W₁ = ( Q_H – Q_L ) / ( k * W ) – для HP

( 1 – k ) * W = n * ( Q_EX – Q_L ) – для системи HP–HE

де - S - енторопія, ΔS = ΔQ / T - "приведена" теплота, або в інформаційному сенсі,- ступінь невизначеності системи - S = k_B * ln w , де k_B - постійна Больцмана, w - термодинамічна ймовірність, тобто ентропія - величина статистична,

W₁ + W₂ = W – сумарна енергія на виході HE,

W₂ = ( 1 – k ) * W – корисна енергія, спрямована на потреби споживача,

W₁ = k * W – частина енергії HE, що споживається HP, аналогічно витратам енергії HE на роботу турбокомпресора в ТРД, систем живлення, включаючи ГРМ, запалення, змащення, охолодження в ДВЗ, плюс турбонаддуву в дизельних двигунах,

k = 0–1,– доля енергії HE, спрямована на внутрішні потреби системи HP–HE,– роботу HP,

n – сумарний ККД циклу HP–HE,

Q_EX , Q_L - відповідно, початкове і кінцеве значення енергії навколишнього середовища

( Q_EX – Q_L ) - теплова енергія на вході HP,- теплота, що HP "забирає" з навколишнього середовища

T_EX – температура навколишнього середовища,

T_L – температура до якої HP охолоджує навколишнє середовище в процесі роботи,

T_H – вища температура HP, еквівалентна енергії робочої речовини Q_H на певному етапі циклу HP–HE .

Тоді справедливо

Якщо розглядати систему HP–HE, як чорну скриньку ( енергія на вході: Q_EX – Q_L, на виході: ( 1 – k ) * W ),– то згідно закону збереження енергії, (1 – k)*W = Q_EX – Q_L , тобто n = 1, враховуючи рекуперацію теплової енергії, оскільки втрати енергії в системі HP–HE вже враховані в KT і n_HE.

Тоді формула ( 3 ) має вигляд

Нижче наведено графік залежності ( 4 ) KT від k ( при n_HE = 0,4 )

Фіг. 3. Графік залежності KT від k.

При KT <= 3–6, що є граничним для сучасних типів HP, наприклад парокомпресійних, цикл HP–HE неефективний – система працює сама на себе – W₂ =< 0, k >= 1, вся енергія HE, а то і більше, витрачається на роботу HP.

Теплові параметри теплоносія на виході сучасних HP надто низькі для роботи HE, навіть для двигунів Стірлінга, та низькотемпературних турбін з діапазоном температур 120–200 °С ( наприклад на бутані, аміаку, вуглекислому газі ), що мають досить високі масогабаритні параметри на одиницю потужності. Температуру випаровування робочої речовини традиційного HP належить вибирати якомога вище – підвищення її на 1 °С еквівалентне підвищенню ефективності HP на 3–5% [ 2 ] .

При KT >= 8–10, такий цикл HP–HE стає ефективним, тобто W₂ > 0, k < 1,– енергії залишається достатньо для роботи зовнішнього споживача.

В [ 3 ] Заявка РСТ "Способ получения водорода и энергоустановка на его основе" наведено спосіб отримання водню і енергоустановка на його основі, в якій генератор водню працює за принципом HP, утилізуючи теплову енергію навколишнього середовища, перетворюючи її у потенційну енергію водню і кисню, що, в свою чергу, служать паливом для HE, або паливного елемента ( FC ).

Для потужності N генератора водню характерно співвідношення, згідно 1ЗТД -

N = q_H * m/t = n_i * c_i * ΔT_i * m_i/t = n_i * c_i * ΔT_i * p_i * S_i * v_i ( 5 )

де q_H = 120,9 МДж/кг - питома теплота згорання водню, m/t - продуктивність генератора водню ( по H₂ ), n_i - ККД, c_i - питома теплоємність теплоносія, ΔT_i - перепад температоур, m_i/t - потік теплоносія, p_i - щільність теплоносія, S_i - плоша поперечного перетину контуру, v_i - швидкість руху теплоносія в контурі, відповідно для кожного контуру i = 1,2,3, генератора водню. i=1 - електроліт в першому контурі, i=2 - теплоносій в другому контурі ( при наявності,- наприклад, якщо теплоносієм навколишнього середовища є ґрунт ), i=3 - теплоносій навколишнього середовиша - вода, повітря, тощо.

За попередніми розрахунками генератор водню [ 3 ] має KT ~ 40–150 , що відповідає співвідношенню теплової і механічної ( електричної ) складової вкладів енергії, що передається потенційній енергії водню. Значення KT , та значна різниця ΔT = T_H – T_L дозволяє системі HP–HE працювати на зовнішнього споживача – k < 0,08–0,02, на відміну від традиційних HP парокомпресійного типу, з KT <= 3–6 і невисокою різницею ΔT = T_H – T_L , при цьому параметри робочої речовини генератору водню – електроліту, в одній з його фаз,– водню і кисню, добре узгоджується з вимогами і умовами роботи більшості HE. Зауважимо, що замість HE може використовуватись паливний елемент ( FC, що не є HE в прямому сенсі, і на який не розповсюджується обмеження циклу Карно ) [ 5 ] , що перетворює потенційну енергію водню і кисню безпосередньо в електричну енергію. Слід зауважити, що в ході хімічної реакції в FC в електричну енергію перетворюється не теплота реагентів, а їх внутрішня енергія. FC характеризується співвідношенням

де ΔG – зміна вільної енергії Гіббса, ΔH – зміна ентальпії реакції FC;

тому потенційні значення n_FC – набагато перевищують n_HE і можуть досягати ~80% .

Пропонований генератор водню-тепловий насос спрощено можна розглядати як електроводневий генератор ( ЕВГ ) Студеннікова [ 14 ] , ( від якого він відрізняється тим, що робоча речовина циркулює в робочому контурі, робоча камера розташована в магнітному полі ( = μ - вектор магнітної індукції ) і електричному полі , а розподіл іонів в ній відбувається не тільки за рахунок різниці в їх масах під дією відцентрової інерційної сили, а й за рахунок відмінності в знаках заряду іонів під дією сили Лоренца , як МГД-генератор, або як уніполярний генератор. Уніполярний генератор ( диск Фарадея, уніполярне динамо Тесла ) - провідниковий диск, що обертається в магнітному полі, орієнтованому паралельно осі обертання, а струмознімання підключене до осі обертання і ободу диска, і характеризується:

1. зворотність - може бути як генератором, так і двигуном;
2. має низьку ЕРС - декілька вольт, низький внутрішній опір;
3. велику силу струму, рівномірність струму;
4. відсутня реакція на механізм струмознімання;
5. мотор/генератор діє, навіть якщо магнітне поле ( магніт ) обертається разом з диском - так званий, парадокс Фарадея.

Генератор водню-тепловий насос відрізняється тим, що провідниковий диск, який обертається у магнітному полі , "виконаний з електроліту". Електричне поле виникає між об'ємними зарядами іонів робочої речовини, що обертається в магнітрому полі , і є наслідком магнітогідродинамічного розподілу іонів під дією векторної суми відцентрової інерційної сили і сили Лоренца.

Фіг. 4. Блок–схема енергетичної установки на генераторі водню–тепловому насосі.
1. бак з дистильованою водою
2. теплообмінник першого контуру с робочою речовиною – електролітом
3. насос
4. робоча камера в магнитному полі і електричному полі
5, 6. розрядна камера
7, 8. сепаратор – осушувач газу – переривач безперервності потоку робочої речовини
9, 10. зворотний клапан
11, 12. датчик газоанализатора та об'ему
13. блок контролю ( з'єднання блоку контролю з іншими блоками схеми для спрощення умовно не показані )
14. паливний елемент
15. буферний ультраконденсатор
16. електродвигун
17. теплообмінник другого контуру

Під дією векторної суми сил Лоренца і відцентрової інерційної сили, іони електроліту розділяються,- важкі аніони ( кислотний залишок ) зміщуються до періферії, легкі катіони ( H⁺ - протони ) - до центру, осі обертання, тобто відбувається магнітогідродинамічний розподіл іонів. Між об'ємними зарядами утворюється електричне поле , яке викликає електричний струм, що замикається, протікаючи по зовнішньому колу і створює умови для електролізу - нейтралізації, відновлення іонів до нейтральних атомів і молекул - водню і кисню. Реакція електролізу ендотермічна,- протікає з поглинанням теплової енергії електроліту, що перетворюється в потенційну енергію водню і кисню, і компенсується в теплообміннику, за рахунок теплової енергії навколишнього середовища, або утилізації тепла промислових виробництв. Далі кисень окислює водень в паливному елементі FC до води, що повертається в електроліт. Таким чином електроенергія паливного елемента утворюється за рахунок охолодження навколишнього середовища. Крім споживання, можливо також транспортування чи зберігання водню та кисню для використання споживачами як речовин, чи енергоносіїв.

Фіг. 5. Схема перетворення енергії робочої речовини в енергоустановці на генераторі водню–тепловому насосі.

Джерелом енергії може бути не тільки електроенергія, а й теплова, в тому числі і низькопотенційна енергія навколишнього середовища, або утилізовані теплові відходи промислових виробництв. Варто зауважити, що ні вода, ні її складові - водень і кисень, не є джерелом енергії ( звичайно, якщо не йдеться про термоядерний синтез ), а лише енергоносієм - робочим тілом системи HP–HE ( подібно аміаку чи фреону в теплових насосах компресійного типу ), що в ланцюгу перетворень - електроліт->водень+кисень->вода->електроліт,- робоче тіло змінює не тільки свій агрегатний стан рідина-газ, а й свій склад, а сама система HP–HE не є вічним двигуном ( ВД ) - "perpetuum mobile" ( PPM ) ні першого роду ( ВД1 ), тому що виконується баланс між спожитою тепловою енергією навколишнього середовища на вході і потенційною енергією водню ( або механічною, чи електричною енергією ) на виході, ні ВД другого роду ( ВД2 ), бо система HP–HE не ізольована, не замкнута,– існує теплообмін з навколишнім середовищем, в системі HP–HE проотікають зворотні, зрівноважені процеси.

Другий закон термодинаміки ( 2ЗТД ) - закон зростання ентропії: у замкнутій ( тобто ізольованій в тепловому і механічному відношенні ) системі ентропія або залишається незмінною ( якщо в системі протікають зворотні, зрівноважені процеси ), або зростає ( при нерівних процесах ) і в стані рівноваги досягає максимуму.

Не всі природні процеси протікають зі зростанням ентропії,- тільки незворотні. На фоні загальної тенденції до зростання ентропії, протікають локальні процеси з її зниженням, наприклад, процеси пов'язані з концентрацією і накопиченням енергії [ 15 ] . Та й саму Землю не можна розглядати як замкнуту систему, адже Земля отримує 1367 вт/м² сонячної радіації - сонячна постійна, а також випромінює теплову енергію з поверхні в космос.

Нікого не шокують такі явища в атмосфері, гідросфері, біосфері і літосфері Землі, як циклони, торнадо, блискавки, вітер, гігантські хвилі-вбивці, припливи, повені, океанічні течії, землетруси, цунамі, фотосинтез, життя ( виникнкння життя, еволюція ), ті ж самі викопні енергоносії ( торф, вугілля, нафта, газ, ядерне і термоядерне паливо ), т.і., пов'язяні з концентрацією енергії,- звідки вони черпають свою енергію, інколи досить значну.

Саме життя протікає зі зниженням ентропії. Як писав Е. Шредінгер - "Життя - робота спеціальним чином організованої системи по зниженню власної ентропії за рахунок підвищення ентропії навколишнього середовища" [ 9 ] .

Алегорія боротьби живого зі зростаючою ентропією в стародавній міфології - "Сизифів труд". Але хто той "Сизиф", що невтомно, на протязі тривалого часу, піднімає воду до витоків річок, передаючи їй свою енергію. І від нас залежить, куди буде стрямована та енергія,- на користь, чи на шкоду - підмив берегів, зсуви, руйнування мостів, гребель, очисних споруд, повені...
- "Всі річки течуть в море, але море не переповнюється; до того місця, звідки ріки течуть, вони повертаються, щоб знову текти". / Книга Екклесиаста 1/7 /

Концентровану енергію, що, звільняючись, стихійно обрушується на нас у різноманітному вигляді,- ми називаємо стихійним лихом - лісові пожежі, загорання торфу, цунамі, урагани, смерчі, тощо. Виділяється однакова енергія, незалежно йде вона на отримання електроенергії, чи на лісову, чи торфяну пожежу. Але ж сам процес концентрації і накопичення енергії відбувається зі зниженням ентропії. І частину цієї накопиченої дарової енергії успішно використовують ГЕС, ВЕС, вітрильники, планери, тощо.

Хоча звичайно аналогія ще не є доказом, але розглянемо циклон і торнадо,- вважають, що виникають вони внаслідок локальної неоднорідності атмосфери. Що живить їх, де беруть свою енергію, які види палива "викрористовують в своїх двигунах",- традиційні, чи екзотичні, чи може "працюють" просто за рахунок охолодження повітря і "запускаються", використовуючи градієнти температури і тиску? [ 12, 13 ] І, якщо так, то чому їм дозволяє, а нас обмежує другий закон термодинаміки?... Дискримінація! Якщо закон порушує справедливість - порушуйте закон!

Сучасний рівень розвитку технологій обмежує значення COP теплових насосів в межах 3-6,- це що, світова константа, як число π ( 3,14... ), стала Планка - h , або швидкість світла в вакуумі - c ? Звідки це обмеження, і що його обмежує,- другий закон термодинаміки, чи сучасний рівень розвитку техніки? Це фундаментальне обмеження, чи технологічне, і чи може бути подолане? І якщо змінюється не тільки стан, а й склад робочої речовини теплового насосу, наскільки правомірними є обмеження циклу Карно?

А відома формула ( 2 ) для COP ( KT ) теплових насосів, чи може бути застосована до генератору водню - теплового насосу, адже склад робочої речовини змінюється в процесі роботи ( електроліт -> H₂ + 0,5O₂ –> H₂O -> електроліт ) і температура не відповідає потенційній енергії робочої речовини в певних фазах ( водню і кисню )?

Французький фізик і інженер Н. Л. С. Карно ( 1796 - 1832 ) показав, що для роботи теплового двигуна необхідно не менше двох джерел теплоти, теплових резервуарів,- нагрівача і холодильника з різними температурами. Теплові двигуни працюють за рахунок різниці їх температур. За замовчуванням прийнято вважати, що навколишне середовище, як тепловий резервуар, має постійну і однакову температуру, однак природа демонструє значні градієнти температур, тисків, концентрацій в різних середовищах, шо можуть бути потенційним джерелом енергії. Чи може друге джерело, будь яке - нагрівач, чи холодильник, бути "віртуальним" ( енергетичним резервуаром ),- оскільки енергію можна отримати не тільки при високотемпературному спалюванні, а й при низькотемпературному окисленні палива, в якому використовується та ж сама потенційна енергія палива, незалежно від температури протікання реакції окислення? А потенційна енергія, наприклад водню, метану, вуглецю, тощо, не завжди виділяється при температурі його згорання, наприклад в FC. І як тоді бути з отриманням енергії за рахунок теплоти навколишнього середовища в електрохімічних ячейках ( процес «СВЕТА» ) [ 18 ] - це монотермічна машина? І як бути з забороною В. Томсона, М. Планка?

Ряд вчених - Дж. К. Максвелл, К. Е. Ціолковський та інші, вказували на обмеженість застосування другого закону термодинаміки:
1. тільки в замкнутих ізольованих термодинамічних системах - абстракція, яку можна собі дозволити хіба що в уявних експериментах, або лабораторних умовах
2. при відсутності потенційних полів, або коли їх впливом можна знехтувати,- принаймні про них у формулюванні 2ЗТД нічого не сказано
3. зауважимо, в 2ЗТД не йдеться про перетворення ( зміни складу в ході хімічної реакції - відновлення ( електроліз ) <-> окислення ) робочої речовини в термодинамічному процесі,- тільки про фазові переходи - зміни агрегатного стану ( рідина <-> газ )
4. пізніше було показано, що в деяких випадках 2ЗТД не діє на квантовому рівні, в мікро- та макросвіті, в живій природі ( еволюція всесвіту, теорія еволюції в біології - спостерігається самовдосконалення замість саморуйнування ), утворення чорних дір, як об'ектів концентрації матерії і енергії, утворення галактик,- тобто його застосування обмежене.

Так в потенційних полях, наприклад в гравітаційному, в стаціонарному стані в стовпі газу вертикальний температурний градієнт не дорівнює нулю,- тобто теоретично можливий вічний двигун другого роду.

Крім того, К. Е. Ціолковський показав, що в гравітаційному полі принципово можлива побудова монотемпературного двигуна: енергоустановки типу "вічний двигун другого роду" з теоретичним ККД циклу перетворення «теплота - ( механічна ) робота» рівним одиниці. Що в данному випадку слугує джерелом енергії? - "Тільки наша неосвіченість змушує нас користуватися викопним паливом". / К. Е. Ціолковський /

Цей ряд питань можна було б продовжити, але більше цікавлять відповіді...

Таблиця 1. EROEI деяких видів енергоресурсів.
Енергоресурс	Дані Чарльза Холла		Дані EROEI Річарда Хайнберга, 2009 рік
	Розрахунковий рік	EROEI.
Нафта і газ	1930	>100
Нафта і газ	1970	30
Нафта і газ	2005	11-18
Загальносвітовий видобуток нафти	1999	35	19
Природний газ	2005	10	10
Вугілля	1930	>100	50
Вугілля	1970	30	50
Бітумінізовані піски		2-4	5,2-5,8
Сланцева нафта		5	1,5-4
Ядерна енергетика		15	1,1-15
Гідроенергетика		>100	11-267
Вітрова енергетика	2007	18	18
Фотовольтаїка	2004	6-8	3,75-10
Етанол з цукрової тростини	1986	0,8-1,7	8-10 в Бразилії
Кукурудзяний етанол	2006	0,8-1,6	1,1-1,8
Біодизель	2008	1-3	1,9-9

Стосовно видобутку енергоносіїв і впливу цього процесу на екологію, існують поняття "корисна енергія" ( net energy, useful energy ) - скоріше економічне, екологічне, ніж фізичне - кількість виробленої енергії високої якості, що перевищує її споживання в процесі виробництва ( за вирахуванням витрат на виробництво енергії ), або відносна корисна енергія, енергетична рентабельність - EROEI ( ratio of Energy Return On Energy Invested ) - кількість виробленої енергії високої якості, віднесеної до спожитої в процесі виробництва

EROEI = Е_o / Е_i ( 7 )

де Е_o – отримана енергія - energy obtained; Е_i – енергія, витрачена на видобуток, виробництво - energy invested.

Очевидно, що витрати на виробництво певного типу енергії повинні включати крім витрат на видобуток палива, захоронення відходів, розробку, будівництво, експлуатацію, ліквідацію енергетичної станції, також витрати на ліквідацію наслідків аварій, та їх вплив на екологію..., нежалежно від того, йдеться про біопаливо, розробку нафтових, або газових родовищ на шельфі, чи ядерну енеретику. Вважають, що результат економічної діяльності людства за останній час призвів до глобального потепління,- як оцінити цю "діяльність", чи зробимо вигляд, що не помітили?

Вперше ідею EROEI у 70-х роках минулого століття запропонував американський вчений-біолог Чарльз Холл, коли проводив дослідження міграції риб. Тоді він сформулював твердження, що "хижак не може витрачати більше енергії, ніж отримує в результаті полювання". Далі він переніс цю ідею на видобуток нафти... [ 10 ] .

В якійсь мірі показник EROEI енергоносіїв є аналогом COP теплових насосів - відношення отриманої енергії до витраченої. Очікувана енергетична рентабельність водню, отриманого генератором водню - тепловим насосом, EROEI ~ 40-150. Для порівняння в Табл. 1 наведені значення EROEI деяких видів енергоресурсів [ 11 ] .

Як видно, ГЕС дає енергії незрівнянно більше, ніж витрати на спорудження дамби та будівництво генераторів, ЛЕП і підтримку їх в робочому стані ( звичайно це не стосується ККД - співідношення виробленої енергії до потенційної ),- звідки надлишки енергії?,- від Сонця - від колообігу води в природі, іншими словами дарова, відновлювана, "акумульована" енергія. Ми ж не пов'язуємо гідро-, сонячну-, приливну-, хвильову-, геотермальну-, вітро- енергетику, і інші генератори дарової енергії з вічним двигуном - адже закону збереження енергії дотримано. В світі рентабельність традиційних енергоносіїв - газу, нафти (мазуту), вугілля або ядерного палива для ТЕС чи АЕС має невпинну тенденцію до зниження.

Фіг 5. Розподіл Максвелла не залежить від взаємодії між молекулами і справедливий не лише для газів, але й для рідин, якщо для них можливо застосувати класичний опис. У реакції електролізу спочатку беруть участь найбільш енергоємні частки (іони з великим запасом кінетичної енергії, швидкістю, «температурою», - якщо поняття «температура» можна застосувати до окремо взятого йона). Іони, що подолали енергетичний бар'єр (за графіком - праворуч від максимуму), які після нейтралізації заряду - переходу в нейтральний, молекулярний стан виводяться з електроліту (залишають розчин) несучи з собою частину теплової енергії електроліту у вигляді потенційної енергії водню і кисню, що в свою чергу знижує енергетичний потенціал, знижує середню температуру компонентів, що залишилися в розчині ( іонів і молекул - за графіком ліворуч від максимуму ) і температуру розчину.

При взаємодії з'являється механізм відбору часток за швидкостями - сортування. Таким механізмом,- "демоном Максвелла", є енергетичний бар'єр, який потрібно подолати мікрочасткам для здійснення акту взаємодії. Подолати бар'єр вдається тільки досить швидким ( нагрітим ) часткам. Отже, виявляється, здійснення побажаннь класика можливе і без залучення потойбічних демонічних сил [ 4 ] .

При цьому робоче тіло теплового насосу ( робоча речовина – електроліт, наприклад розчини кислот – HBrO₃ , H₂SO₄ , H₃PO₄ , лугів – KOH, NaOH, солей та ін. ) змінює не тільки агрегатний стан ( рідина -> газ -> рідина ), як, наприклад, в теплових насосах парокомпресійного типу, а й свій склад ( електроліт -> водень + кисень -> вода -> електроліт )

H₂O(р) –> H₂(г) + 0,5O₂(г) - q_H –> H₂O(г) ( 8 )

де q_H = 286 кДж/моль - питома теплота утворення води ( питома теплота згорання водню ).
Кислота ( наприклад HBrO₃ , H₂SO₄ , H₃PO₄ , зі співвідношенням мас катіонів і аніонів - H⁺/A^n- - 1/128, 1/96, 1/95, відповідно ) в електроліті не витрачається, а лише бере участь у реакції електролізу, як каталізатор, за схемою :

Таблиця 2. Хімічні реакції в генераторі водню - тепловому насосі (HP).
Робоча речовина - електроліт	HBrO3	H2SO4	H3PO4
В розчині	HBrO3 → H+ + BrO3-	H2SO4 → 2H+ + SO42-	H3PO4 → 3H+ + PO43-
На катоді	2H+ + 2е- → H2↑	2H+ + 2е- → H2↑	2H+ + 2е- → H2↑
На аноді	2BrO3- - 2е- → 0,5O2↑ + Br2O5	SO42- - 2e- → 0,5O2↑ + SO3↑	4PO43- - 12е- → 3O2↑ + 2P2O5
В прианодному просторі реакція осаду з водою	Br2O5 + H2O → 2HBrO3 HBrO3 → H+ + BrO3-	SO3 + H2O → H2SO4 H2SO4 → 2H+ + SO42-	P2O5 + 3H2O → 2H3PO4 H3PO4 → 3H+ + PO43-
Таблиця 3. Хімічні реакції в паливному елементі (FC), чи тепловому двигуні (HE).
На аноді	H2 → 2H+ + 2е-	H2 → 2H+ + 2е-	H2 → 2H+ + 2е-
На катоді	4H+ + 4е- + O2 → 2H2O	4H+ + 4е- + O2 → 2H2O	4H+ + 4е- + O2 → 2H2O

В генераторі водню, в прианодному просторі на периферії рабочеї камери можливо також утворення перекису водню H₂O₂ .

Теплопереніс в генераторі водню-тепловому насосі відбувається не тільки за рахунок циклу фізичних процесів випаровування-конденсації робочої речовини, а й за рахунок хімічних реакцій електроліз-окислення робочої речовини - електроліту, або його складових ( водню та кисню ). Тобто в циклі роботи теплового насосу відбувається зміна не тільки стану, а й складу робочої речовини,- з двох молекул утворюється три і навпаки, що не дозволяє застосовувати другий закон термодинаміки ( щодо неможливості ВД2 ). Робоча речовина має досить велику енергоємність 120,9 - 143,06 МДж/кг в розрахунку на H₂, і, відповідно, в 9 разів і 12 разів нижче для H₂O - 13,43 МДж/кг і для 25% розчину електроліту - 10,075 МДж/кг. Крім того, електроліт виконує також функцію теплоносія в процесі теплообміну.

Таблиця 4. Питома щільність енергії на одиницю маси та об'ему деяких енергоресурсів [ 11 ] .
Енергоресурс	МДж/кг	МДж/м3
Анігіляція матерія + антиматерія	~9·1010
Синтез ядер водню (в ядрі Сонця)	~645·106	~1–10·1015
Реакція синтезу ядер дейтерій - тритій	~337·106
Природний уран (99.3 % U-238, 0,7 % U-235)	86·106
Нафта	46,3	37 000
Скраплений природний газ	53,6	22 200
Вугілля	18-29	23 000-35 000
Етанол	30	24 000
Біодизель	42,2	33 000
Газохол Е85 (85% етанол, 15% бензин)	33,1	25 650
Дизель	46,2	37 300
Зріджений водень	143	10 000
Дрова	18	9 000
Супермаховик	1,8
Водневий паливний елемент	1,62
Літій-іонний акумулятор	0,46-0,72	830-3 600

Таблиця 5. Потенційні запаси джерел енергії на Землі.
Види енергії		Запаси енергії
Непоновлювані		кВт·год
1.	Термоядерна eнергія	100 000 000·1012
2.	Ядерна енергія	574 000·1012
3.	Енергія паливних копалин	55 364·1012
Поновлювані		кВт·год/рік
1.	Енергія сонячних променів	667 800·1012
2.	Енергія морів і океанів	70 000·1012
3.	Енергія вітру	17 369·1012
4.	Енергія внутрішнього тепла Землі	134·1012
5.	Енергія річок	18·1012

Енергоемність водню ( вагова питома теплота згорання ) одна з найвищих серед енергоносіїв,- вище лише у ядерного, термоядерного палива, гіпотетичної антиматерії. А максимальна потенційна "щільність енергії" матерії - питома енергоемність, згідно теорії відносності і квантової фізики -

E / m = c² = 1 / ε₀ μ₀ ( 9 )

обмежена лише фізичними властивостями середовища [ 16 ] ,- простору-часу, де c - "коеффіцієнт пропорційності" - швидкість світла в вікуумі, а ε₀ і μ₀ - відповідно, електрична і магнітна постійні - світові константи.

Варіанти використання генератору водню–теплового насосу в енергетиці.

Генератор водню має модульну структуру, наприклад із ряду: 10 кВт, 100 кВт, 1 МВт, 10 МВт і т.д., необхідна потужність набирається з цього ряду, що підвищує надійність, забезпечує резервування ( N+1 ) при відмові одного з модулів, чи дозволяє відключати модулі при зниженні споживання, або виконанні профілактичних робіт.

Так генератор продуктивністю 1 кг/с водню та 8 кг/с кисню, що споживає при роботі – 9 кг/с води і ~ 143 МВт теплової енергії ( наприклад, таку кількість теплової енергії забезпечує 150*100 свердловин, глибиною 170 м, що розташовані на площі 1,5 км², при 60вт/м з теплообмінника в свердловині ), складається з N=15 модулів, потужністю 10 МВт, або 143*1 МВт, що працюють спільно на загального споживача водню.

Таким чином генератор водню можна розглядати, як HP, в якому відбувається перенос ( концентрація ) низькопотенційної теплової енергії так званих вторинних енергоресурсів ( ВЕР ) в потенційну енергію водню Q_H, з еквівалентною температурою робочої речовини в цій фазі ( плазма ) Т_H ~ 3000 °С,– що відповідає температурі згорання водню в кисні.

Оскільки продуктом згорання водню є водяна пара з температурою Т ~ 3000 °C [ 6 ] , то добавка води в камеру згорання, для її охолодження, дозволяє знизить температуру пари, підвищити тиск і привести параметри пари до вимог турбіни або іншого споживача водню, що спрощує перехід на парогазовий цикл – в паровому циклі використовується та ж пара, нижчої температури, що вже відпрацювала в газовому. Це дозволяє використовувати в якості першого блоку ТЕС і АЕС,– МГД генератори, газові турбіни, або ПГТУ з температурою перед турбіною до Т ~ 1500 °C – 1600 °C для газової, застосовуючи турбіни з примусовим охолодженням лопаток, і Т ~ 640 °C – 680 °C для парової турбіни, підвищуючи таким чином ККД до ~ 60% і вище [ 7 ] . Крім того резерви водню дозволяють згладжувати пікові навантаження, пов’язані з добовими і сезонними їх коливаннями, що підвищує безпеку експлуатації реакторів АЕС. При транспортуванні та акумулюванні енергоносіїв, водень (або його сполуки, наприклад аміак), також мають ряд переваг, порівняно з транспортуванням електроенергії, чи акумулюванням енергії, наприклад ГАЕС.

Для підвищення ефективності ( сумарного ККД ) системи HP–HE на генераторі водню – HP, робочий діапазон температур робочого тіла ( пари ) орієнтовно розподіляється таким чином:

2. 1600 °C – 700 °C – газова турбіна з примусовим охолодженням лопаток;

3. 700 °C – 200 °C – парова турбіна зі зверхкритичними параметрами пари;

4. 200 °C – 30 °C – низькотемпературна турбіна, наприклад на бутані, з теплообмінником, в якому відбувається конденсація пари, або двигун Стірлінга, чи використання пари для опалення;

5. 30 °C – –30 °C – утилізація теплоти навколишнього середовища ( оскільки система HP–HE неізольована і незамкнута ), що відбувається в генераторі водню–тепловому насосі, при протіканні ендотермічної реакції електролізу з утворенням водню і кисню, концентрації теплової енергії навколишнього середовища і конвертації її в потенційну енергію водню;

6. –30 °C – 3000 °C – згорання водню в кисні ( в генераторі пари ) [ 6 ] , або використання потенційної енергії водню при його окисленні при нижчих температурах, наприклад, в паливному елементі ( FC ).

Позиції 6 і 1–4 відносяться до HE, в якості якого може використовуватись також FC [ 5 ] . В позиції 5 крім утилізації теплової енергії навколишнього середовища, можлива також рекуперація теплової енергії двигуна тепловим насосом.

Генератор водню може використовуватись для отримання водню, як палива в енергетиці, транспорті, побутових і промислових системах опалення, так і як речовини в металургії, хімічній, харчовій та ін. галузях.

Q_EX – теплова енергія вторинних енергоресурсів ( ВЕР ), природних – теплота навколишнього середовища: ґрунту, води ( геотермальні джерела, теплі океанічні течії, незамерзаючі водойми,– наприклад Чорне море, вода океанів в екваторіальних широтах ), повітря, енергія сонячного випромінювання, енергія вітру, або штучних – утилізація теплоти технологічних процесів, що є тепловим забрудненням біосфери ( наприклад ТЕС і АЕС, скидають з охолоджуючою водою до 50–55% енергії палива, а враховуючи втрати при транспортуванні та споживанні енергоносіїв, в тому числі й електроенергії,– використовується лише ~15–20% енергії палива ), нафтопереробні, хімічні, металургійні заводи, каналізаційні стоки великих міст, очисні споруди, станції аерації, а також центри обробки даних ( ЦОД ). За оцінками, низькопотенційна теплота промисловості, що скидається в водойми, або повітря, складає близько 5 млрд. ГДж за рік, тільки в Росії.

В ряді країн Західної Європи і світу впроваджені фінансові дотації та податкові знижки підприємствам за використання ВЕР.

Література

1. Система конверсии тепловой энергии океана, сайт http://www.renewable.com.ua/hydro-energy/46-sistemy-konversii-teplovoj-energii-okeana.html

2. Трансформация тепла и процессы охлаждения в системах кондиционирования воздуха, сайт http://hvac-school.com.ua/4/3.html

3. Способ получения водорода и энергоустановка на его основе. (WO/2011/049542) PROCESS FOR PRODUCING HYDROGEN AND POWER SUPPLY APPARATUS ON THE BASIS THEREOF, сайт http://www.wipo.int/pctdb/en/wo.jsp?WO=2011049542

4. Буйнов Г.Н. Двигатель второго рода (Спаренный газохимический цикл), сайт http://www.rusphysics.ru/articles/100/

5. Теория топливных элементов, сайт http://www.fuelcell.no/principle_fctheory_ru.htm

6. Как поджечь и не взлететь. сайт http://www.strf.ru/material.aspx?CatalogId=222&d_no=12057

7. Использование суперсверхкритических параметров водяного пара – перспектива развития угольных электростанций Украины. сайт http://chemistry-chemists.com/N4/114-121.htm

8. Фундаментальні проблеми водневої енергетики. сайт http://www.nas.gov.ua/programs/hydrogen/UA/news/Documents/monograph.pdf

9. Шредингер Э. Что такое жизнь? С точки зрения физика. – М., 1972, с.5–86. Сайт http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000762/

10. Сафронов А.Ф., Соколов А.Н. Методика расчета EROEI на примере разработки... Сайт http://www.ogbus.ru/authors/Safronov/Safronov_1.pdf

11. Голоскоков А.Н. Критерии сравнения эффективности традиционных и альтернативных энергоресурсов. Сайт http://www.ogbus.ru/authors/Goloskokov/Goloskokov_5.pdf

12. Гришаев А.А. Некоторые вопросы физики циклонов и торнадо. Сайт http://newfiz.narod.ru/tornado.html

13. Энергия торнадо может вырабатывать электричество. Сайт http://aenergy.ru/504

14. Водородная энергетика - этап практических решений. Сайт http://valery-lesov.chat.ru/ehg1.htm

15. Опарин Е. Г. Физические основы бестопливной энергетики. Ограниченность второго начала термодинамики (гл. 17). Сайт http://www.rusphysics.ru/articles/105/

16. 4.2.5.Электрическая и магнитная постоянные – характеристика среды ДУХ. Сайт http://www.rae.ru/monographs/37-1111

17. Бродянский В.М. Вечный двигатель - прежде и теперь. От утопии - к науке, от науки - к утопии. 2001. Сайт http://books.tr200.ru/v.php?id=2931

18. Получение кислорода, водорода и электроэнергии за счет использования тепла окружающей среды. Сайт http://www.energoinform.org/professionals/env-heat.pdf

19. Трезвый взгляд на водородную энергетику. Сайт http://files.school-collection.edu.ru/dlrstore/0c814d79-8194-6881-b969-6e462aaf13ed/08-11_05_2006.pdf

20. Конверторы радиантной энергии ( Converters of radiant energy ). Сайт http://samlib.ru/e/etkin_w_a/vechnydvigatelpart4.shtml

21. Фотосинтез. site http://ru.wikipedia.org/wiki/Фотосинтез

22. Биотехнологическое получение водорода. site http://ru.wikipedia.org/wiki/Биотехнологическое_получение_водорода

P.S. Це пропозиція до співпраці в галузях виробництва енергогенеруючого обладнання, водневої енергетики, альтернативної енергетики, відновлюваних джерел енергії, електро–, або водневих транспортних засобів.

Контакти
Mail to: h2energy@i.ua

Сайти h2energy.tk, h2energy2.tk
h2energy.narod.ru, h2energy.narod2.ru
h2energy.ucoz.ua, h2energy.ucoz.com

На головну сторінку

Copyright © 2009- . All rights reserved... G+
Всі права захищені. Будь-яке копіювання, передрук чи інше поширення iнформацiї вітається за умови прямого гіперпосилання на h2energy.tk